Форум Молодіжної мережі Міжнародної Амністії в Україні - 2007

01-02 вересня 2007 року в місті Києві проходив третій щорічний Форум Молодіжної мережі Міжнародної Амністії в Україні. Тема – «Расизм та дискримінація в Україні, шляхи протидії та світовий досвід».

Тему дискримінації та расизму було обрано не випадково. Протягом 2006-2007 років суттєво почастішали випадки нападів і навіть вбивст осіб, які відрізняються за кольором шкіри, розрізом очей чи іншими зовнішніми ознаками, а також релігійними переконаннями. Нажаль, актуальною залишається проблема антисемітизму та ромафобії, які з розвитком нацистських та расистських настроїв серед молоді набули нового наповнення. Доволі новим для України є явище мігрантофобії, яке тісно повязане з ксенофобією, расизмом та дискримінацією.

Учасниками Форуму стали 19 молодих людей з різних міст України та Росії, присутніми були й інші запрошені особи. Учасники представляли різні громадські організації, освітні заклади, ЗМІ.

Кваліфіковані доповідачі розкрили наступні теми:
v Расова дискримінація, расизм, ксенофобія та анти-семітизм: поняття; міжнародні, регіональні та національні інструменти правового захисту
v Ситуація з расизмом і крайніми проявами расової та етнічної дискримінації в Україні
v Поширення ідеології неонацизму та фашизму серед молоді
v Ситуація з нетерпимістю в Російській Федерації – факти, урядова політика, молодіжні анти-дискримінаційні ініціативи
v Рома в Україні
v Ксенофобія та фундаменталізм в молодіжному середовищі в Європі

Окрім вищезазначених доповідей, учасники прослухали презентацію про Міжнародну Амністію, грали в рольову гру «Всі рівні – всі різні», обмінювалися думками та інформацією, обговорювали питання подальшого співробітництва та координації спільних заходів.

Цьогорічний Форум має не лише велике просвітницьке, а й практичне значення. Адже було закладено основу для подальшого співробітництва, підгрунтям для якої став досвід і напрацювання доповідачів та самих учасників у даній сфері прав людини.

Release peaceful Myanmar protesters

There has been a flood of reports of alleged brutal killings, disappearances and arrests as the military in Myanmar stamped out the anti-government protests of the last week

At least 1,000 people have been arrested in Yangon alone, the majority of them monks. Arrests are also reported from towns and cities across the country. This is in addition to at least 150 other persons arrested in August at the onset of the protests. Numerous key figures in the National League for Democracy, the main opposition party, and other activists are among those arrested.

However, it remains extremely difficult for anyone to confirm details about who has been arrested, where they are held, why and under what circumstances. This uncertainty is partly as a consequence of restrictions on Internet and phone use.

Those known to have been arrested include:
Famous comedian and former prisoner of conscience Zargana
Myint Myint San (f), National League for Democracy (NLD) member
Paik Ko (m), NLD Member of Parliament, Pakokku
Par Par Lay (m), comedian (pictured)
Tin Aung (m), NLD Member of Parliament
Tin Ko (m), NLD youth member in Meiktila
U Win Naing (m), politician

Amnesty International has condemned the use of violence against peaceful protestors and is seriously concerned at the safety of all those detained across the country. The organisation has called on the authorities to ensure that detainees are not subjected to torture or any other ill-treatment.

Read the latest news on the situation in Myanmar

Take action!
Please urgently send emails, faxes or letters in English or your own language. You may wish to use the suggested text below which you may cut and paste into your message.

Росія: через рік після смерті Анни Політковської – розслідування досі не завершено

Впродовж цього тижня люди усього світу, включаючи членів Amnesty International, вшановуватимуть пам'ять Анни Політковсьвої – російської журналістки, вбитої 7 жовтня 2006 року в Москві. На даний момент майже достеменно відомо, що Анну вбили через її журналістську роботу, в якій вона висвітлювала порушення прав людини в Росії. Те, що розслідування її смерті та пошук винних досі не закінчилися, на думку Amnesty International, ні що інше, як брак політичної волі та небажання притягувати винних у замовленні цієї смерті до відповідальності.

Впродовж останніх двох місяців цього року за підозрою в причетності до вбивства Політковської було заарештовано принаймні 12 осіб, однак кількох звільнили через те, що вони мали алібі. Серед офіційно оголошених підозрюваними в цій справі є співробітники Міністерства Внутрішніх справ, Федеральної служби безпеки та колишній голова місцевої адміністрації в Чечні. Незважаючи на це, минув вже рік після вбивства журналістки, а досі не тільки не знайдено вбивцю, а й не зрозуміло, хто саме замовив вбивство. Колеги журналістки з «Нової газети» занепокоєні теперішнім станом слідства та вважають, що замовники вбивства не отримають справедливого покарання. Адвокат трьох затриманих братів-чеченців за підозрою у причетності до вбивства Політковської заявив, що з його клієнтами жорстоко поводилися під час слідства. Ця заява, так само як і те, що кількох підозрюваних затримували помилково, наштовхує на думку, що слідство ведеться з порушеннями процедури та законів.

Анну Політковську переслідували за її гостру критику політики та дій уряду Росії. Після того, як у 1999 році вона почала писати про збройний конфлікт у Чечні та на Північному Кавказі, її декілька разів затримували, неодноразово залякували та погрожували вбити. Журналістка проводила інтерв’ю з жертвами тортур чи жорстокого поводження, як росіянами, так і чеченцями, чи представниками інших етнічних груп, а також з тими, хто так і не зміг домогтися відновлення правосуддя за порушені права. За висвітлювання у своїх статтях проблем порушення прав людини та законів, за аналіз рівня корупції в країні влада звинувачувала Анну у пособництві терористам та називала «ворогом російського народу». Однак все це не тільки не зупинило журналістку, а й навпаки підштовхнуло до продовження роботи по цим темам, роботи, яку вона вважала своїм обов’язком.

На сьогоднішній день усі, хто працює у сфері прав людини в Росії, – правозахисники, адвокати та журналісти, – продовжують зазнавати погроз, залякувань та переслідувань. Більшість з них не говорить про це вголос, однак Amnesty International отримує інформацію від самих жертв, які розповідають про погрози та накази замовкнути. Непокоїть і те, що подібні нападки відбуваються з боку як урядових, так і не урядових осіб.

Журналістка Фатіма Тлісова пише про Північний Кавказ для кількох агенцій новин. Вона одна з тих, хто зазнав переслідувань. На початку цього року під час прес конференції у Вашингтоні вона розповіла про свої підозри та страхи за власне життя, поки вона жила у Нальчику в Кабардино-Балкарії. Ще про один приклад переслідувань розповів Магомет Мутсомгов – правозахисник з Інгушетії, Голова правозахисної організації, що допомагає родичам «зниклих осіб» та жертвам тортур. За його словами, він відчував, що за ним спостерігають та весь час переслідують.

Amnesty International вважає, що уряд РФ повинен негайно та чітко висловити свою позицію щодо необхідності захисту журналістів, адвокатів та правозахисників, котрі висвітлюють ситуацію з правами людини в країні.

Організація також просить уряд РФ та Чечні зробити все необхідне, щоб незалежні журналісти та спостерігачі, включаючи іноземних репортерів, могли проводити свою роботу в країні без страху репресій та переслідувань.

Більш того, Amnesty International звертається до уряду Росії із закликом захищати журналістів, правозахисників і адвокатів та вчасно й ефективно проводити розслідування всіх випадків злочинів, скоєних проти негайно притягуватися до відповідальності.