Проти расизму та наці-скінхедів

Шляхи боротьби із сучасними неонацистськими проявами обговорювали днями у Вінницькому УМВС керівники служб та управлінь МВС центру та заходу України. Адже проблеми расової та національної ворожнечі, расизму та ксенофобії за останні роки відчутні в Україні...

Про це свідчила статистика, озвучена на семінарі виконавчим директором міжнародної організації "Міжнародна амністія в Україні" Антоніною Тарановською. Якщо у 2005 році було зафіксовано вісім нападів і вбивство на ґрунті національної ворожнечі, то з жовтня 2006 на сьогодні за расовими мотивами скоєні вже шість вбивств та 28 нападів. На жаль, такі дії підтримують окремі сили, політичні діячі, на руку грає менталітет суспільства.

Тож учасники зібрання обговорювали методи запобігання протиправній діяльності радикальних угруповань та боротьби зі злочинними проявами в тісній співпраці з правозахисними організаціями.

Україні залишилося виконати 5 зобов‘язань перед Радою Європи

Переважну частину з зобов'язань України перед Радою Європи на даний час виконано. У стадії виконання залишилося 5 зобов’язань України.

Про це повідомив Міністр юстиції Олександр Лавринович членам виїзного засідання Комітету Парламентської Асамблеї Ради Європи з політичних питань. Засідання відбулося в Києві 21-22 травня.

Міністр юстиції наголосив, що попри розбіжності у внутрішньополітичних питаннях, всі політичні сили в Україні мають єдність щодо питань євроінтеграції та виконання зобов‘язань, взятих Україною перед Радою Європи.

Олександр Лавринович повідомив, що на стадії виконання знаходяться зобов‘язання щодо прийняття рамкового документу про правову та судову реформи; розробка нового Кримінально-процесуального кодексу; змінення ролі та функцій Генеральної прокуратури; передача Міністерству юстиції пенітенціарної системи; захист статусу правничої професії відповідним законом та заснування професійної асоціації адвокатів.

Міністр юстиції повідомив, що з п‘яти зобов‘язань, які не виконані, лише зобов‘язання щодо змінення ролі та функцій Генеральної прокуратури буде „дещо відтермінованим”, оскільки поки що не існує єдності у шляхах вирішення цього питання.

Щодо інших питань, наголосив Міністр юстиції, Україна „в скорому часі зможе відзвітувати перед Радою Європи про виконання взятих зобов‘язань”.

Важливою умовою для цього Олександр Лавринович назвав подолання політичної кризи та забезпечення безперешкодної роботи Верховної Ради.

*** Під час вступу до Ради Європи 9 листопада 1995 року Україна взяла на себе низку зобов’язань, внесених до Висновку Парламентської Асамблеї Ради Європи № 190 (1995).

25 травня - День Африки

Міжнародна Амністія в Україні спільно з Кіноклубом НаУКМА запрошує

до ДНЯ АФРИКИ*
присвячується

«МАНДЕЛА – ЖИВА ЛЕГЕНДА»

2 фільми по 50 хв.
Сценарій: Девід Даймблебі
Продюсер/режиссер: Домінік Аллан
Спільне виробництво BBC та SABC, 2003 рік

26 травня 2007 року
Початок о 18:30
Кіноклуб Києво-Могилянської Академії
вул. Набережно-Хрещатицька, 27 (Бурса)

--------------------------------------------------------------

Ця стрічка розповідає історію Нельсона Мандели його власними очима та очима як відомих, так і звичайних людей, що відіграли певну роль у його житті – від людини, яка вперше побачила в ньому потенційного лідера, і до тюремного наглядача, котрий стежив за ним під час ув’язнення; від Білла Клінтона, президента, якого він підтримував, і до де Клерка, президента, посаду якого він зайняв. В фільмі також представлено інтерв’ю з його багаторічним союзником Фіделем Кастро. Документальна стрічка припіднімає завісу над щоденною діяльністю Мандели у Європі, Азії, Африці та Америці, та відкриває нам цю справді надзвичайну людину.

------------------------------------------------

* День Африки відзначається щороку 25 травня на честь заснування в 1963 році в Аддис-Абебі (Ефіопія) Організації африканської єдності.

Свобода слова в Україні випередила Росію і Грузію

Україна знаходиться на 112 місці в традиційному рейтингу свободи слова у світі, який опублікувала правозахисна організація "Freedom House".

У доповіді оцінювалася ситуація, що склалася в 195 країнах світу, повідомляє Ліга з посиланням на "The Washington Profile".

Усі країни були розділені на 3 групи - з "вільними", "частково вільними" і "невільними" засобами масової інформації.

Так, у 74 державах ЗМІ визнані цілком вільними, у 58-ми - частково вільними, у 63-х - невільними. Таким чином, відповідно до дослідження, 18% жителів Землі живуть у країнах з вільною пресою, 39% - з частково вільною і 43% - невільною.

Найкраща ситуація в цій сфері, за версією "Freedom House", існує у Фінляндії й Ісландії. Місця з 2-го по 9-е посіли Бельгія, Данія, Норвегія, Швеція, Люксембург, Швейцарія, Андорра, Нідерланди, Нова Зеландія і Ліхтенштейн.

За даними "The Washington Profile", США розділили 17-е місце з Естонією, що одержала найвищу оцінку серед пострадянських держав. Литва - на 29-му місці, Латвія - на 31-му (ЗМІ цих трьох країн віднесені до категорії "вільних").

"Частково вільні" Україна, Грузія - на 120 місці. Інші пострадянські держави мають "невільну" пресу.

Серед цих країн Вірменія - на 142-му місці в загальному заліку, Молдова - на 144-му, Киргизстан - на 147-му, Азербайджан разом з Росією на 164-му, Казахстан і Таджикистан - на 166-му, Білорусія - на 186-му, Узбекистан - на 189-му, Туркменістан - на 191-му.

Свобода преси в Туркменістані перевершує тільки свободу, що існує в Північній Кореї. Лідерами "антирейтингу" також є М'янма (Бірма), Куба і Лівія.

Відповідно до звіту, Німеччина займає в рейтингу 16-е місце, Великобританія - 31-е, Франція - 39-е, Польща - 46-е, Ізраїль - 61-е, Туреччина - 105-е, Саудівська Аравія - 178-е, Китай і Іран - 181-е.

"Freedom House" також відзначає різке погіршення ситуації з вільними ЗМІ за останні 5 років у країнах Латинської Америки і республіках колишнього Радянського Союзу.

Джерело: Українська правда