Правозахисники Узбекистану під загрозою

Потрібне термінове втручання міжнародного співтовариства для того, щоб зупинити переслідування правозахисників в Узбекистані, повідомляє організація "Хьюман Райтс Вотч" ("Human Rights Watch"). Через 18 місяців після того, як сили правопорядку розстріляли мирну демонстрацію в місті Андижан 13 травня 2005 року, влада Узбекистану знов почала масоване переслідування цивільного суспільства.

Більш ніж двом десяткам правозахисників були пред'явлені звинувачення по ряду статей КК. Узбецька правозахисна група "Езгулік" повідомляє, що як мінімум 17 правозахисників в даний час знаходяться за гратами. Рятуючись від жорстокого переслідування, десятки інших журналістів були вимушені покинути Узбекистан. Багатьох інших правозахисників було побито невстановленими злочинцями. ХРВ повідомляє, що узбецькі правозахисники отримують в свою адресу погрози від місцевої влади, яка часто нацьковує на них натовп, правозахисники також піддаються домашньому арешту.

Узбецька влада вдається стосовно правозахисників до методів залякування і погроз, їх б'ють, катують і саджають у в'язницю. ХРВ опублікувала звіт, що розповідає про правозахисників, яким на даний час загрожує переслідування з боку влади, а також в якому описуються методи, до яких удається узбецька влада, щоб примусити їх замовкнути.

Даний звіт був опублікований в той момент, коли Європейський Союз розглядає необхідність продовження санкцій, накладених на Узбекистан в жовтні 2005 року після сумних подій в Андижані.

Узбецька влада відмовилися від проведення міжнародного розслідування події, всім міжнародним наглядовим структурам було відмовлено у в'їзді до Андижана - у тому числі і Надзвичайному вповноваженому ООН з прав людини, яка спробувала в'їхати до Андижана незабаром після розстрілу демонстрації.

Комітет із захисту журналістів (CPJ) назвав Узбекистан однією з 10 країн світу, де процвітає цензура. Уряд під керівництвом Іслама Карімова "вдається до жорстокого політичного залякування, щоб примусити замовкнути журналістів, правозахисників і політичну опозицію, в країні розвинена негласна система державної цензури, яка не дозволяє місцевим ЗМІ розповідати громадянам Узбекистану про широке розповсюдження бідності, про розвиток в країні ісламської опозиції і про застосування тортур", - повідомляє CPJ.

Джерело: Інститут масової інформації