Впродовж цього тижня люди усього світу, включаючи членів Amnesty International, вшановуватимуть пам'ять Анни Політковсьвої – російської журналістки, вбитої 7 жовтня 2006 року в Москві. На даний момент майже достеменно відомо, що Анну вбили через її журналістську роботу, в якій вона висвітлювала порушення прав людини в Росії. Те, що розслідування її смерті та пошук винних досі не закінчилися, на думку Amnesty International, ні що інше, як брак політичної волі та небажання притягувати винних у замовленні цієї смерті до відповідальності.
Впродовж останніх двох місяців цього року за підозрою в причетності до вбивства Політковської було заарештовано принаймні 12 осіб, однак кількох звільнили через те, що вони мали алібі. Серед офіційно оголошених підозрюваними в цій справі є співробітники Міністерства Внутрішніх справ, Федеральної служби безпеки та колишній голова місцевої адміністрації в Чечні. Незважаючи на це, минув вже рік після вбивства журналістки, а досі не тільки не знайдено вбивцю, а й не зрозуміло, хто саме замовив вбивство. Колеги журналістки з «Нової газети» занепокоєні теперішнім станом слідства та вважають, що замовники вбивства не отримають справедливого покарання. Адвокат трьох затриманих братів-чеченців за підозрою у причетності до вбивства Політковської заявив, що з його клієнтами жорстоко поводилися під час слідства. Ця заява, так само як і те, що кількох підозрюваних затримували помилково, наштовхує на думку, що слідство ведеться з порушеннями процедури та законів.
Анну Політковську переслідували за її гостру критику політики та дій уряду Росії. Після того, як у 1999 році вона почала писати про збройний конфлікт у Чечні та на Північному Кавказі, її декілька разів затримували, неодноразово залякували та погрожували вбити. Журналістка проводила інтерв’ю з жертвами тортур чи жорстокого поводження, як росіянами, так і чеченцями, чи представниками інших етнічних груп, а також з тими, хто так і не зміг домогтися відновлення правосуддя за порушені права. За висвітлювання у своїх статтях проблем порушення прав людини та законів, за аналіз рівня корупції в країні влада звинувачувала Анну у пособництві терористам та називала «ворогом російського народу». Однак все це не тільки не зупинило журналістку, а й навпаки підштовхнуло до продовження роботи по цим темам, роботи, яку вона вважала своїм обов’язком.
На сьогоднішній день усі, хто працює у сфері прав людини в Росії, – правозахисники, адвокати та журналісти, – продовжують зазнавати погроз, залякувань та переслідувань. Більшість з них не говорить про це вголос, однак Amnesty International отримує інформацію від самих жертв, які розповідають про погрози та накази замовкнути. Непокоїть і те, що подібні нападки відбуваються з боку як урядових, так і не урядових осіб.
Журналістка Фатіма Тлісова пише про Північний Кавказ для кількох агенцій новин. Вона одна з тих, хто зазнав переслідувань. На початку цього року під час прес конференції у Вашингтоні вона розповіла про свої підозри та страхи за власне життя, поки вона жила у Нальчику в Кабардино-Балкарії. Ще про один приклад переслідувань розповів Магомет Мутсомгов – правозахисник з Інгушетії, Голова правозахисної організації, що допомагає родичам «зниклих осіб» та жертвам тортур. За його словами, він відчував, що за ним спостерігають та весь час переслідують.
Amnesty International вважає, що уряд РФ повинен негайно та чітко висловити свою позицію щодо необхідності захисту журналістів, адвокатів та правозахисників, котрі висвітлюють ситуацію з правами людини в країні.
Організація також просить уряд РФ та Чечні зробити все необхідне, щоб незалежні журналісти та спостерігачі, включаючи іноземних репортерів, могли проводити свою роботу в країні без страху репресій та переслідувань.
Більш того, Amnesty International звертається до уряду Росії із закликом захищати журналістів, правозахисників і адвокатів та вчасно й ефективно проводити розслідування всіх випадків злочинів, скоєних проти негайно притягуватися до відповідальності.
