BBCUkrainian: Міжнародний суд у Гаазі видав ордер на арешт суданського президента Омара аль-Башіра, який має відповідати за дії уряду проти цивільного населення в Дарфурі.
Amnesty International: ICC issues arrest warrant for Sudanese President al Bashir.
Wednesday, March 04, 2009
Killed by the state of Georgia (USA)
Indie rock group State Radio has joined forces with Amnesty International USA to create a powerful new video about the case of death row inmate Troy Anthony Davis! Davis faces execution in the state of Georgia, despite compelling evidence that he may be innocent.
To read more about Troy's case and to take action, visit: http://www.amnestyusa.org/death-penalty/troy-davis-finality-over-fairness/page.do?id=1011343
To read more about Troy's case and to take action, visit: http://www.amnestyusa.org/
Sunday, September 21, 2008
18 вересня в Києві відбувся кінопоказ та відкрита дискусія в рамках відзначення Дня солідарності (фотозвіт)
Довідка: Починаючи з вересня 2005 року, 16-го числа кожного місяця відзначається День солідарності з тими, хто бореться за свободу і права людини в Білорусі. 16 вересня 1999 року в Мінську були викрадені двоє відомих опозиціонерів, віце спікер парламенту Віктор Гончар та його друг, бізнесмен Анатолій Красовський. 16-го числа щомісяця небайдужі люди в багатьох країнах висловлюють підтримку переслідуваним білорусам.
Вакансії в МА Україна
Міжнародна Амністія в Україні шукає динамічну та комунікабельну особу на посаду:
КООРДИНАТОРА З РОЗВИТКУ ТА РОБОТИ З ЧЛЕНСТВОМ
ПРЕС - СЕКРЕТАРЯ
КООРДИНАТОРА З РОЗВИТКУ ТА РОБОТИ З ЧЛЕНСТВОМ
ПРЕС - СЕКРЕТАРЯ
Фотовиставка "Інший погляд"
19 вересня у Києві відкрилася фотовиставка "Інший погляд", яка присвячена лесбіянкам, бісексуальним жінкам і трансгендерним людям.
Про це УНІАН повідомили у громадській організації "Інсайт", яка є одним із організаторів виставки.
За інформацією організаторів, виставка проводиться для нормалізації образу лесбіянок, бісексуальних жінок і трансгендерних людей. "Ми хочемо зруйнувати стереотипи про їхній спосіб життя і сприяти тому, щоб люди з іншою сексуальною орієнтацією і гендерною ідентичністю сприймалися як повноцінна частина українського суспільства", - повідомили в оргкомітеті.
В рамках виставки проводитиметься «Квір-тиждень» - міні-фестиваль, який включатиме заходи як виключно для ЛГБТ-співтовариства, так і для усіх бажаючих. Зокрема, це показ фільмів "Хлопці не плачуть" та "Чому не я?", літературний і музичний квартирники, виставка робіт Кирила КИСЛЯКОВА, батьківський день - для батьків ЛГБТ-людей - та інші заходи.
Партнерами проекту є Миколаївська Асоціація геїв, лесбіянок і бісексуалів «ЛіГА» та «Гей-форум України».
Виставка триватиме до 3 жовтня і проходитиме у галереї "Худграф" (вул. Тарасівська, 3).
Джерело: УНІАН - Права людини
Film Screening in Kyiv-Mohyla Academy
“Like slavery and apartheid, poverty is not natural. It is man-made and it can be overcome and eradicated by the actions of human beings. And overcoming poverty is not a gesture of charity. It is an act of justice. It is the protection of a fundamental human right, the right to dignity and a decent life.”
Nelson Mandela
Cinema Club of Kyiv-Mohyla Academy and Kyiv activists of Amnesty International Ukraine invite you on 25 September at 18:30 to an event as part of presentation of an upcoming campaign “Dignity.” There will be a documentary screening “Human Needs. Human Rights” (AI USA, 2004, English) and an open discussion with Tetyana Mazur, Director Executive of Amnesty International Ukraine.
Amnesty International is preparing to launch a global campaign called “Dignity.” The campaign will concern those violations of human rights that cause poverty, or deepen it. Poverty means not a lack of income but a refusal in access to resources and opportunities, security and strength, which are necessary for people in order to realize their rights and to lead a decent life. Universal right to human dignity in full measure is possible only when a full respect to all human rights be guaranteed, from an adequate housing to access to information. The campaign will focuse on the impact of dignity denial for people living in poverty. In particular, health care and housing, as these are the spheres where human rights violations are the most widespread and threatening. Poor health is both a source and a result of poverty, as well as a widespread result of human righs violations. Amnesty International will pay particular atention to maternal mortality and HIV/AIDS positive.
ADMISSION FREE. 27 Naberezhno-Khreschatytska St., room 13.
Information: Olha Vesnyanka 8 050 334 66 04
Monday, August 11, 2008
Georgia and Russia must protect civilians in South Ossetia
10 August 2008
Amnesty International has called on all sides to the conflict in South Ossetia to fully respect international humanitarian law in order that civilians are protected from hostilities.
In fighting in the disputed region of South Ossetia over the past few days, heavy civilian casualties have been reported. Although reports of civilian dead and wounded vary, with numbers and circumstances difficult to independently verify, media reports and footage indicates damage to civilian objects as a result of the military attacks from both sides.
For example, in Tskhinvali, capital of South Ossetia, dozens of civilian buildings are said to have been destroyed as a result of attacks by Georgian forces, including residential homes, administrative buildings, a toy shop, university and the republican hospital. On 9 August, Russian bombs hit a residential area in Gori, a town in central Georgia.
Amnesty International has urged all parties to the conflict to abstain from direct attacks on civilians or civilian objects. Their military operations must also avoid attacks that do not attempt to distinguish between military targets and civilians or civilian objects and attacks that have a disproportionate impact on civilians or civilian objects. Amnesty International has said that it is concerned that some of the attacks mounted could amount to war crimes. Moreover, Georgia and Russia must provide protection and safe passage to people fleeing from the conflict and allow unimpeded access to humanitarian relief to areas affected by the conflict. Amnesty International has urged that international humanitarian law, in particular the protection of civilians, be scrupulously observed in other related hostilities reported to be breaking out in the Kodori gorge, an area in another disputed region of Georgia, Abkhazia.
Amnesty International has also urged the international community to exert every effort to ensure all sides to the conflict observe international humanitarian law and give the protection of civilians and the negotiated solution of the conflict absolute priority. After months of increased tension, and recent low-level hostilities, the conflict between Georgia and the breakaway region of South Ossetia escalated in the early morning of 8 August 2008 into the most serious confrontation since the civil war between the two was concluded through a truce in 1992. The ceasefire agreement included the establishment of a tripartite peacekeeping force, with Russian, Ossetian and Georgian peacekeeping battalions. Georgian troops launched what appears to have been a coordinated military offensive against the capital of South Ossetia, Tskhinvali, in order to “restore constitutional order”. Russian President Dmitry Medvedev responded by sending further troops backed by tanks to reinforce those already stationed in South Ossetia as part of the ceasefire with the stated aim to re-establish the status quo. Georgian and Russian forces then engaged in what was reported to be fierce fighting in and around Tskhinvali, with Georgia reporting on 10 August that it had then pulled back its forces from Tskhinvali and South Ossetia itself to positions to the south of those held before the current hostilities began.
According to reports later that day, Georgia had ordered its forces to cease fire. Heavy civilian casualties have been reported, but remain difficult to independently verify. Russia is also said to have bombed Georgia’s Black Sea port of Poti, and the town of Gori, which lies just to the south of the disputed region and houses three Georgian military bases – again with civilian casualties. Thousands of people are said to have fled the area, including across the border into the Russian republic of North Ossetia. Both the Russian and Georgian sides have reported dead and wounded among their troops involved in the conflict.
Saturday, June 07, 2008
Доповідь Amnesty International 2008
28 травня 2008 року Amnesty International презентувала щорічну доповідь про дотримання прав людини у світі. Цього року її приурочили до 60-ї річниці від дня прийняття Загальної декларації прав людини.
Amnesty International вимагає від світових лідерів принести вибачення за 60 років недотримання прав людини і повернутися на шлях конкретного покращення. За даними Доповіді Amnesty International-2008, 60 років після прийняття ООН Загальної Декларації Прав Людини, люди, як і раніше, піддаються тортурам і жорстокому поводженню не менш ніж у 81 країні світу, несправедливі судові розгляди проводяться, щонайменше, в 54 країнах, і як мінімум в 77 громадянам не дозволяють вільно висловлюватися.
«Характерною рисою 2007 року стало безсилля урядів західних країн і суперечлива політика або небажання нових сил вирішити важкі кризові ситуації в області прав людини: від застарілих конфліктів до зростаючої нерівності, що залишає мільйони людей поза межею. В 2008 року у нових лідерів, які приходять до влади, і країн, які виходять на світову арену, з’явиться унікальна можливість задати новий напрямок і відмовитися від короткозорої політики і практики останніх років, через які світ став небезпечнішим і розділеним» – заявила Генеральний секретар Amnesty International Айрін Кан на презентації «Доповіді Amnesty International-2008: права людини в сучасному світі».
Amnesty International попередила, що серйозна загроза майбутньому прав людини ховається у відсутності спільної позиції і колективного керівництва та вимагає від урядів виробити новий стандарт колективного керівництва, заснований на принципах Загальної декларації прав людини.
Детальніше на http://www.amnesty.org.ua/
Amnesty International вимагає від світових лідерів принести вибачення за 60 років недотримання прав людини і повернутися на шлях конкретного покращення. За даними Доповіді Amnesty International-2008, 60 років після прийняття ООН Загальної Декларації Прав Людини, люди, як і раніше, піддаються тортурам і жорстокому поводженню не менш ніж у 81 країні світу, несправедливі судові розгляди проводяться, щонайменше, в 54 країнах, і як мінімум в 77 громадянам не дозволяють вільно висловлюватися.
«Характерною рисою 2007 року стало безсилля урядів західних країн і суперечлива політика або небажання нових сил вирішити важкі кризові ситуації в області прав людини: від застарілих конфліктів до зростаючої нерівності, що залишає мільйони людей поза межею. В 2008 року у нових лідерів, які приходять до влади, і країн, які виходять на світову арену, з’явиться унікальна можливість задати новий напрямок і відмовитися від короткозорої політики і практики останніх років, через які світ став небезпечнішим і розділеним» – заявила Генеральний секретар Amnesty International Айрін Кан на презентації «Доповіді Amnesty International-2008: права людини в сучасному світі».
Amnesty International попередила, що серйозна загроза майбутньому прав людини ховається у відсутності спільної позиції і колективного керівництва та вимагає від урядів виробити новий стандарт колективного керівництва, заснований на принципах Загальної декларації прав людини.
Детальніше на http://www.amnesty.org.ua/
УКРАЇНА: Немає гарантії безпеки для біженців
AMNESTY INTERNATIONAL 05 червня 2008
ПРЕС-РЕЛІЗ
УКРАЇНА: Немає гарантії безпеки для біженців
Льома Сусаров, етнічний чеченець та громадянин Російської Федерації, був затриманий і з липня 2007 року знаходиться під вартою у в'язниці м. Києва в очікуванні екстрадиції до Російської Федерації. Маючи серйозні проблеми зі здоров'ям, він, тим не менше, утримується у переповненій камері та перебуває під постійною загрозою повернення до Російської Федерації, де йому загрожують серйозні порушення прав людини. Amnesty International звертається до уряду України з проханням гарантувати Льомі Сусарову негайне звільнення для його переселення до Фінляндії.
Офіс Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) визнав Льому Сусарова біженцем, проте йому відмовляють в наданні притулку, а тривале вирішення цього питання ставить його у важке положення. У 2006 році, у Баку, республіка Азербайджан, Льому Сусарова вперше було визнано біженцем. У відповідності до інформації УВКБ ООН, до України він прибув наприкінці 2006 року, а Російська Федерація звернулася з проханням про його екстрадицію 16 лютого 2007 року – таке рішення було схвалене Генеральним Прокурором 27 липня 2007 року. 20 липня 2007 року Льому затримали в Україні , а 8 серпня 2007 року він звернувся до Державного Комітету у справах Національностей та Релігій за наданням статусу біженця в Україні. Проте, під час його звернення, жодні рішення про надання статусу біженця в Україні не виносилися через реорганізацію Держкомнацрелігії і таке положення тривало до листопаду 2007 року. Офіс УВКБ ООН у Києві надав індивідуальну оцінку справі Льоми Сусарова і 22 серпня 2007 року визнав його біженцем у відповідності до мандату УВКБ ООН. Згодом УВКБ ООН представило заяву про його негайне переселення – 11 жовтня 2007 року Фінляндія визнала його біженцем і дала згоду на його переселення. Заява Льоми Сусарова про надання статусу біженця в Україні була відхилена Держкомнацрелігії 15 січня 2008 року. Його адвокат продовжує оскаржувати рішення про видачу і про відмову у набутті статусу біженця. Наступне засідання суду, що розглядає його заяву про набуття статусу біженця в Україні, відбудеться 9 червня, а чергове слухання про його видачу пройде 10 червня 2008 року.
Amnesty International вважає, що Льомі Сусарову загрожують серйозні порушення прав людини, у випадку йгого видворення до Російської Федерації. Amnesty International і інші правозахисні організації, що працюють в регіоні, занепокоєні інформацією про велику кількість чеченських чоловіків, яких піддавали тортурам та жорстокому поводженню працівники служби безпеки Росії для отримання "зізнань".
Викликає стурбованість також те, що згодом на основі таких "зізнань" ці особи були звинувачені в злочинах, зокрема, в причетності до озброєних формувань або тероризмі. Існують твердження, що свідчення чеченських підозрюваних використовуються у сфабрикованих справах. Омбудсмен Чечні Нурді Нухаджієв у лютому 2006 року заявив, що велика кількість чеченців утримується у в'язницях Росії через помилкові звинувачення і що більшість подібних випадків вимагає повторних розслідувань. На даний час не зафіксовано жодного прецеденту судового переслідування осіб, що застосовували тортури до затриманих під час чеченського конфлікту. Це створює клімат безкарності в подібних справах.
Україна, як держава-учасниця Конвенції про Статус Біженців 1951 року, має зобов'язання не повертати біженців або шукачів притулку до будь-якої країні, де їх життю або свободі загрожує небезпека. Конвенція про Статус Біженця також вимагає, щоб держави співпрацювали з УВКБ ООН. Далі, як держава-учасниця Угоди ООН проти тортур і жорстокого поводження, Міжнародного Пакту з цивільних і політичних прав і Європейської Конвенції з захисту прав людини і основних свобод, Україна має зобов'язання не повертати нікого до країни або на територію, де особі загрожують тортури або інші форми жорстокого поводження чи покарання. Мінські Угоди Співдружності Незалежних Держав Україна є також стороною таких угод- зобов’язують гарантувати громадянам всього СНД на її територіях цивільні, політичні, економічні і культурні права і привілеї відповідно до визнаних міжнародних норм з прав людини та без дискримінації. Amnesty International вважає, що насильницьке повернення Льоми Сусарова до Росії було б порушенням зобов'язань України щодо міжнародного права.
Україна вже неодноразово насильницьки повертала шукачів притулку в країни, де вони ризикували стати жертвами порушень прав людини, і тому Amnesty International стурбована тим, що українська влада може видати Льому Сусарова Росії. Востаннє це відбулося 4 і 5 березня 2008 року, коли 11 шукачів притулку, етнічних тамілів з Шрі-Ланка, були насильницьки повернуті в країну походження, незважаючи на те, що всі вони знаходились у процедурі набуття статусу біженця в Україні. Вночі з 14 на 15 лютого 2006 року, 10 громадян Узбекистану, які шукали міжнародний захист в Україні, були насильницьки повернуті до Узбекистану українською владою. Вони були повернуті без права оскарження чи права просити притулок. Amnesty International отримала повідомлення, що деякі з депортованих були піддані жорстоким тортурам після повернення до Узбекистану.
6 березня 2008 року, Amnesty International звернулася до Президента України Віктора Ющенко, закликаючи його застосувати важелі своєї влади і гарантувати Льомі Сусарову опіку УВКБ ООН для того, щоб він міг переселитися до Фінляндії. На жаль, до цього часу Amnesty International не отримала ніякої відповіді.
У відповідності до міжнародного права та стандартів, для тих, кому надається статус біженця, Україна повинна надати захист або дозволити переселитися до третьої країни. Amnesty International нагадує Україні про її зобов'язання щодо міжнародного права не повертати людей, незалежно від їх статусу, в ситуації, в яких їм загрожуватимуть тортури або інші серйозні порушення прав людини.
ПРЕС-РЕЛІЗ
УКРАЇНА: Немає гарантії безпеки для біженців
Льома Сусаров, етнічний чеченець та громадянин Російської Федерації, був затриманий і з липня 2007 року знаходиться під вартою у в'язниці м. Києва в очікуванні екстрадиції до Російської Федерації. Маючи серйозні проблеми зі здоров'ям, він, тим не менше, утримується у переповненій камері та перебуває під постійною загрозою повернення до Російської Федерації, де йому загрожують серйозні порушення прав людини. Amnesty International звертається до уряду України з проханням гарантувати Льомі Сусарову негайне звільнення для його переселення до Фінляндії.
Офіс Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) визнав Льому Сусарова біженцем, проте йому відмовляють в наданні притулку, а тривале вирішення цього питання ставить його у важке положення. У 2006 році, у Баку, республіка Азербайджан, Льому Сусарова вперше було визнано біженцем. У відповідності до інформації УВКБ ООН, до України він прибув наприкінці 2006 року, а Російська Федерація звернулася з проханням про його екстрадицію 16 лютого 2007 року – таке рішення було схвалене Генеральним Прокурором 27 липня 2007 року. 20 липня 2007 року Льому затримали в Україні , а 8 серпня 2007 року він звернувся до Державного Комітету у справах Національностей та Релігій за наданням статусу біженця в Україні. Проте, під час його звернення, жодні рішення про надання статусу біженця в Україні не виносилися через реорганізацію Держкомнацрелігії і таке положення тривало до листопаду 2007 року. Офіс УВКБ ООН у Києві надав індивідуальну оцінку справі Льоми Сусарова і 22 серпня 2007 року визнав його біженцем у відповідності до мандату УВКБ ООН. Згодом УВКБ ООН представило заяву про його негайне переселення – 11 жовтня 2007 року Фінляндія визнала його біженцем і дала згоду на його переселення. Заява Льоми Сусарова про надання статусу біженця в Україні була відхилена Держкомнацрелігії 15 січня 2008 року. Його адвокат продовжує оскаржувати рішення про видачу і про відмову у набутті статусу біженця. Наступне засідання суду, що розглядає його заяву про набуття статусу біженця в Україні, відбудеться 9 червня, а чергове слухання про його видачу пройде 10 червня 2008 року.
Amnesty International вважає, що Льомі Сусарову загрожують серйозні порушення прав людини, у випадку йгого видворення до Російської Федерації. Amnesty International і інші правозахисні організації, що працюють в регіоні, занепокоєні інформацією про велику кількість чеченських чоловіків, яких піддавали тортурам та жорстокому поводженню працівники служби безпеки Росії для отримання "зізнань".
Викликає стурбованість також те, що згодом на основі таких "зізнань" ці особи були звинувачені в злочинах, зокрема, в причетності до озброєних формувань або тероризмі. Існують твердження, що свідчення чеченських підозрюваних використовуються у сфабрикованих справах. Омбудсмен Чечні Нурді Нухаджієв у лютому 2006 року заявив, що велика кількість чеченців утримується у в'язницях Росії через помилкові звинувачення і що більшість подібних випадків вимагає повторних розслідувань. На даний час не зафіксовано жодного прецеденту судового переслідування осіб, що застосовували тортури до затриманих під час чеченського конфлікту. Це створює клімат безкарності в подібних справах.
Україна, як держава-учасниця Конвенції про Статус Біженців 1951 року, має зобов'язання не повертати біженців або шукачів притулку до будь-якої країні, де їх життю або свободі загрожує небезпека. Конвенція про Статус Біженця також вимагає, щоб держави співпрацювали з УВКБ ООН. Далі, як держава-учасниця Угоди ООН проти тортур і жорстокого поводження, Міжнародного Пакту з цивільних і політичних прав і Європейської Конвенції з захисту прав людини і основних свобод, Україна має зобов'язання не повертати нікого до країни або на територію, де особі загрожують тортури або інші форми жорстокого поводження чи покарання. Мінські Угоди Співдружності Незалежних Держав Україна є також стороною таких угод- зобов’язують гарантувати громадянам всього СНД на її територіях цивільні, політичні, економічні і культурні права і привілеї відповідно до визнаних міжнародних норм з прав людини та без дискримінації. Amnesty International вважає, що насильницьке повернення Льоми Сусарова до Росії було б порушенням зобов'язань України щодо міжнародного права.
Україна вже неодноразово насильницьки повертала шукачів притулку в країни, де вони ризикували стати жертвами порушень прав людини, і тому Amnesty International стурбована тим, що українська влада може видати Льому Сусарова Росії. Востаннє це відбулося 4 і 5 березня 2008 року, коли 11 шукачів притулку, етнічних тамілів з Шрі-Ланка, були насильницьки повернуті в країну походження, незважаючи на те, що всі вони знаходились у процедурі набуття статусу біженця в Україні. Вночі з 14 на 15 лютого 2006 року, 10 громадян Узбекистану, які шукали міжнародний захист в Україні, були насильницьки повернуті до Узбекистану українською владою. Вони були повернуті без права оскарження чи права просити притулок. Amnesty International отримала повідомлення, що деякі з депортованих були піддані жорстоким тортурам після повернення до Узбекистану.
6 березня 2008 року, Amnesty International звернулася до Президента України Віктора Ющенко, закликаючи його застосувати важелі своєї влади і гарантувати Льомі Сусарову опіку УВКБ ООН для того, щоб він міг переселитися до Фінляндії. На жаль, до цього часу Amnesty International не отримала ніякої відповіді.
У відповідності до міжнародного права та стандартів, для тих, кому надається статус біженця, Україна повинна надати захист або дозволити переселитися до третьої країни. Amnesty International нагадує Україні про її зобов'язання щодо міжнародного права не повертати людей, незалежно від їх статусу, в ситуації, в яких їм загрожуватимуть тортури або інші серйозні порушення прав людини.
Monday, May 26, 2008
Підвищення майстерності з міжнародного захисту прав людини
Центр правової допомоги жертвам катувань та поганого поводження оголошує конкурс на участь у курсі для адвокатів "Підвищення майстерності з міжнародного захисту прав людини", що проводитиметься Харківською правозахисною групою за фінансової підтримки Інституту Відкритого Суспільства (Будапешт).
Курс спрямовано на підвищення майстерності у використанні міжнародних інструментів захисту прав людини, застосуванні положень із захисту прав людини в національних процедурах, у побудові стратегії та тактики ведення справи. Курс проводитимуть досвідчені тренери та адвокати, які тривалий час займаються міжнародним захистом прав людини. Учасники, які успішно виконають програму курсу, отримають сертифікат.
Курс триватиме з серпня 2008 року до квітня 2009 року та передбачає два 5-тиденних тренінги (перший тренінг - у вересні 2008 року, другий - у квітні 2009 року) та дистанційне навчання в період між двома тренінгами. Курс використовуватиме інтенсивні практичні та інтерактивні форми навчання.
До участі у конкурсі запрошуються адвокати, а також юристи недержавних правозахисних організацій. Обов'язкові вимоги: готовність брати активну участь у всіх формах навчального процесу, наявність доступу до Інтернету та адреси електронної пошти. Наявність практичного досвіду та знання англійської мови вітаються. Під час курсу заохочується участь в справах, які підтримує Центр (за фінансовими умовами Центру).
Для участі у конкурсі необхідно надіслати заявку (http://hrlawyers.khpg.org/files/docs/1211548818.doc ) та резюме на електронну адресу tlawyers2008@gmail.com не пізніше 16 години 10 липня 2008 року за київським часом. Формування групи учасників відбуватиметься після телефонної співбесіди.
Під час тренінгів організатори забезпечують проживання та харчування учасників, транспортні витрати (за наявності проїзних документів й у межах вартості проїзду купейним вагоном), навчальні матеріали.
Результати конкурсу та більш детальна інформація будуть повідомлені учасникам не пізніше 20 липня 2008 року.
Контактна особа:
Андрій Крістенко
tlawyers2008@gmail.com,
+38 (057) 75-75-166
Курс спрямовано на підвищення майстерності у використанні міжнародних інструментів захисту прав людини, застосуванні положень із захисту прав людини в національних процедурах, у побудові стратегії та тактики ведення справи. Курс проводитимуть досвідчені тренери та адвокати, які тривалий час займаються міжнародним захистом прав людини. Учасники, які успішно виконають програму курсу, отримають сертифікат.
Курс триватиме з серпня 2008 року до квітня 2009 року та передбачає два 5-тиденних тренінги (перший тренінг - у вересні 2008 року, другий - у квітні 2009 року) та дистанційне навчання в період між двома тренінгами. Курс використовуватиме інтенсивні практичні та інтерактивні форми навчання.
До участі у конкурсі запрошуються адвокати, а також юристи недержавних правозахисних організацій. Обов'язкові вимоги: готовність брати активну участь у всіх формах навчального процесу, наявність доступу до Інтернету та адреси електронної пошти. Наявність практичного досвіду та знання англійської мови вітаються. Під час курсу заохочується участь в справах, які підтримує Центр (за фінансовими умовами Центру).
Для участі у конкурсі необхідно надіслати заявку (http://hrlawyers.khpg.org/files/docs
Під час тренінгів організатори забезпечують проживання та харчування учасників, транспортні витрати (за наявності проїзних документів й у межах вартості проїзду купейним вагоном), навчальні матеріали.
Результати конкурсу та більш детальна інформація будуть повідомлені учасникам не пізніше 20 липня 2008 року.
Контактна особа:
Андрій Крістенко
tlawyers2008@gmail.com,
+38 (057) 75-75-166
Ніна Карпачова: "Не маю сумніву, що напад на Дмитра Гройсмана скоєно за його активну правозахисну діяльність"
У ніч з 23 на 24 травня 2008 року внаслідок бандитського нападу завдано тяжких травм Дмитру Гройсману – координатору Вінницької правозахисної групи. Злочин скоєно у під’їзді будинку в м.Вінниці, де мешкає відомий правозахисник. Зараз потерпілий із черепно-мізковою травмою знаходиться в реанімації Вінницької міської лікарні №2.
Особи, які скоїли напад, як випливає з отриманої інформації, чекали саме на Дмитра Гройсмана, коли той повернеться додому, що робить найвірогіднішою версію про цілеспрямований характер злочину, безсумнівно пов’язаного з активною правозахисною діяльністю потерпілого, вважає Уповноважений з прав людини.
Ніна Карпачова негайно зв’язалася телефоном з дружиною Дмитра Гройсмана Світланою, яка постійно перебуває в реанімаційному відділенні лікарні швидкої допомоги, а також поспілкувалася безпосередньо із постраждалим правозахисником.
Уповноважений з прав людини за власною ініціативою відкрила провадження про брутальне порушення прав і свобод людини, провела перемовини з Вінницьким міським головою про надання правозахисникові необхідної медичної допомоги та з керівництвом УМВС у Вінницькій області щодо стану розслідування кримінальної справи за фактом завданих тяжких тілесних ушкоджень Дмитру Гройсману.
Ці питання перебувають під особистим контролем Уповноваженого з прав людини, як і обставини збройного нападу на Сергія Мартіяна – члена громадської організації "Власники майнових та земельних паїв села". Це сталося 22 травня 2008 року біля його будинку у селі Княжичі Броварського району Київської області. З вогнепальним пораненням ноги потерпілого було доставлено в лікарню швидкої допомоги міста Києва. За цим фактом порушено кримінальну справу. Міліція здійснює оперативно-пошукові заходи.
Представник Уповноваженого з прав людини провів перемовини безпосередньо з потерпілим. Відкрите провадження щодо брутального порушення його прав і свобод.
Уповноважений з прав людини рішуче засуджує напади на правозахисників, що ставить під загрозу їх діяльність як невід’ємну складову громадянського суспільства, без якого не може існувати жодна демократична країна, і вимагає від правоохоронців якнайоперативнішого розкриття скоєних злочинів.
Особи, які скоїли напад, як випливає з отриманої інформації, чекали саме на Дмитра Гройсмана, коли той повернеться додому, що робить найвірогіднішою версію про цілеспрямований характер злочину, безсумнівно пов’язаного з активною правозахисною діяльністю потерпілого, вважає Уповноважений з прав людини.
Ніна Карпачова негайно зв’язалася телефоном з дружиною Дмитра Гройсмана Світланою, яка постійно перебуває в реанімаційному відділенні лікарні швидкої допомоги, а також поспілкувалася безпосередньо із постраждалим правозахисником.
Уповноважений з прав людини за власною ініціативою відкрила провадження про брутальне порушення прав і свобод людини, провела перемовини з Вінницьким міським головою про надання правозахисникові необхідної медичної допомоги та з керівництвом УМВС у Вінницькій області щодо стану розслідування кримінальної справи за фактом завданих тяжких тілесних ушкоджень Дмитру Гройсману.
Ці питання перебувають під особистим контролем Уповноваженого з прав людини, як і обставини збройного нападу на Сергія Мартіяна – члена громадської організації "Власники майнових та земельних паїв села". Це сталося 22 травня 2008 року біля його будинку у селі Княжичі Броварського району Київської області. З вогнепальним пораненням ноги потерпілого було доставлено в лікарню швидкої допомоги міста Києва. За цим фактом порушено кримінальну справу. Міліція здійснює оперативно-пошукові заходи.
Представник Уповноваженого з прав людини провів перемовини безпосередньо з потерпілим. Відкрите провадження щодо брутального порушення його прав і свобод.
Уповноважений з прав людини рішуче засуджує напади на правозахисників, що ставить під загрозу їх діяльність як невід’ємну складову громадянського суспільства, без якого не може існувати жодна демократична країна, і вимагає від правоохоронців якнайоперативнішого розкриття скоєних злочинів.
Thursday, May 22, 2008
Беларускі on-line часопіс юрыстаў і палітолягаў - http://www.praunik.org/
Вашій увазі пропонується білоруськомовний електронний ресурс для юристів та політологів - http://www.praunik.org/.
Часописом певний час ніхто не займався, але автори зацікавлені в його відродженні. Ви можете допомогти цьому цікавому проекту шляхом: 1) написання фахових статей білоруською 2) поширення інформації про нього та регулярного відвідування-читання 3) корисними порадами (нажаль, форум там поки не працює, але планується).
Цей ресурс особливо цікавий тому, що правнича термінологія білоруською слабо розроблена і практично не використовується. Автори мають на меті сприяти подоланню цієї проблеми.
Часописом певний час ніхто не займався, але автори зацікавлені в його відродженні. Ви можете допомогти цьому цікавому проекту шляхом: 1) написання фахових статей білоруською 2) поширення інформації про нього та регулярного відвідування-читання 3) корисними порадами (нажаль, форум там поки не працює, але планується).
Цей ресурс особливо цікавий тому, що правнича термінологія білоруською слабо розроблена і практично не використовується. Автори мають на меті сприяти подоланню цієї проблеми.
Генеральная Ассамблея ООН избрала 15 новых членов Совета по правам человека
21.05.2008 -- Украина добилась переизбрания в состав Совета по правам человека. Сегодня в Генеральной Ассамблее ООН прошли выборы 15 новых членов Совета по правам человека. Все они избраны на трехгодичный период, который начинается в июне. За два места от группы восточноевропейских государств боролись три страны: Сербия, Словакия и Украина. В результате голосования победили Словакия и Украина.
Словакия заменит в этом органе ООН Румынию. Украина была переизбрана в Совет повторно. За кандидатуру Украины проголосовали 125 государств, за Словакию — 135 и за Сербию — 93 страны.
За два места от группы западноевропейских и других государств соревновались три кандидата: Франция, Испания и Великобритания. Победили Франция и Великобритания. Великобританию поддержали 123 государства, Францию 120 государств, а Испанию — 119. За четыре места от Азии боролись шесть стран — Бахрейн, Япония, Пакистан, Республика Корея, Шри-Ланка и Тимор-Лешти. Были избраны Япония, Бахрейн, Республика Корея и Пакистан. У Латинской Америки было три места и три кандидата – Аргентина, Чили, Бразилия. Все они избраны. От группы африканских государств на четыре места были избраны – Габон, Гана, Буркина-Фасо и Замбия.
В составе Совета по правам человека — 47 государств-членов. У группы восточноевропейских государств в этом органе 6 мест. У Азии и Африки — по 13, у Латинской Америки — 8 и у западноевропейских государств, США, Канады и Израиля — 7 мест. Каждый член Совета избирается большинством голосов членов Генеральной Ассамблеи путем прямого тайного голосования. Члены Совета должны соблюдать высокие стандарты защиты прав человека. Если они будут уличены в массовых и систематических нарушениях прав человека, то их членство в Совете может быть приостановлено двумя третями голосов членов Генеральной Ассамблеи.
В 2006 году были впервые избраны все 47 членов Совета. Однако было решено, что в переходный период часть из них будет избираться не на три года, а на год и два, с тем, чтобы обеспечить преемственность в новом органе. Таким образом, в мае 2007 года истек срок полномочий 14 государств, избранных на год. Среди них Чехия и Польша, которые были избраны от Восточной Европы. Их места заняли Словения и Босния и Герцеговина. В настоящее время в составе Совета кроме этих двух государств работают Россия и Азербайджан, срок полномочий которых истекает в 2009 году, а также Украина и Румыния, которые должны были завершить свое членство в Совете в мае 2008 года.
Совет по правам человека является органом Генеральной Ассамблеи. Он собирается регулярно, не меньше трех раз в год. Совет может проводить специальные чрезвычайные сессии по требованию одной трети его членов, в том числе, для рассмотрения вызывающих тревогу ситуаций с правами человека в отдельных странах.
Решение об упразднении Комиссии по правам человека и создании одноименного Совета было принято на Саммите–2005. Резолюция о полномочиях Совета и порядке его создания была одобрена Генеральной Ассамблей ООН 15 марта 2006 года.
Словакия заменит в этом органе ООН Румынию. Украина была переизбрана в Совет повторно. За кандидатуру Украины проголосовали 125 государств, за Словакию — 135 и за Сербию — 93 страны.
За два места от группы западноевропейских и других государств соревновались три кандидата: Франция, Испания и Великобритания. Победили Франция и Великобритания. Великобританию поддержали 123 государства, Францию 120 государств, а Испанию — 119. За четыре места от Азии боролись шесть стран — Бахрейн, Япония, Пакистан, Республика Корея, Шри-Ланка и Тимор-Лешти. Были избраны Япония, Бахрейн, Республика Корея и Пакистан. У Латинской Америки было три места и три кандидата – Аргентина, Чили, Бразилия. Все они избраны. От группы африканских государств на четыре места были избраны – Габон, Гана, Буркина-Фасо и Замбия.
В составе Совета по правам человека — 47 государств-членов. У группы восточноевропейских государств в этом органе 6 мест. У Азии и Африки — по 13, у Латинской Америки — 8 и у западноевропейских государств, США, Канады и Израиля — 7 мест. Каждый член Совета избирается большинством голосов членов Генеральной Ассамблеи путем прямого тайного голосования. Члены Совета должны соблюдать высокие стандарты защиты прав человека. Если они будут уличены в массовых и систематических нарушениях прав человека, то их членство в Совете может быть приостановлено двумя третями голосов членов Генеральной Ассамблеи.
В 2006 году были впервые избраны все 47 членов Совета. Однако было решено, что в переходный период часть из них будет избираться не на три года, а на год и два, с тем, чтобы обеспечить преемственность в новом органе. Таким образом, в мае 2007 года истек срок полномочий 14 государств, избранных на год. Среди них Чехия и Польша, которые были избраны от Восточной Европы. Их места заняли Словения и Босния и Герцеговина. В настоящее время в составе Совета кроме этих двух государств работают Россия и Азербайджан, срок полномочий которых истекает в 2009 году, а также Украина и Румыния, которые должны были завершить свое членство в Совете в мае 2008 года.
Совет по правам человека является органом Генеральной Ассамблеи. Он собирается регулярно, не меньше трех раз в год. Совет может проводить специальные чрезвычайные сессии по требованию одной трети его членов, в том числе, для рассмотрения вызывающих тревогу ситуаций с правами человека в отдельных странах.
Решение об упразднении Комиссии по правам человека и создании одноименного Совета было принято на Саммите–2005. Резолюция о полномочиях Совета и порядке его создания была одобрена Генеральной Ассамблей ООН 15 марта 2006 года.
Thursday, May 15, 2008
До Міжнародного дня боротьби проти гомофобії
Кіноклуб Києво-Могилянської Академії та київські активісти Amnesty International в Україні запрошують Вас 16 травня о 18:30 на захід до Міжнародного дня боротьби проти гомофобії за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, 27 (Бурса)
В програмі: показ художньої стрічки ПРОЕКТ “ЛАРАМІ”
Після кінопоказу відбудеться дискусія із Андрієм Маймулахіним, координатором інформаційно-правозахисного Центру для геїв та лесбійок “НАШ СВІТ” (www.gay.org.ua).
Ведуча заходу: Ольга Веснянка, журналістка та активістка Amnesty International в Україні.
В основі фільма – реальні події – вбивство 21-річного гея Метью Шепарда в містечку Ларамі, штат Вайомінг, в жовтні 1998 року. Двоє молодих людей викрали його, побили до напівсмерті та залишили помирати наодинці, прив'язавши до огорожі. Після події група акторів із Нью-Йорка під назвою «Тектонічний театральний проект» (Tectonic Theater Project) відправляється в Ларамі для того, щоб дослідити реакцію місцевих жителів на трагічну подію, яка на той час стала основною темою газетних публікацій та телесюжетів по всій країні.
Вхід вільний. Довідки за телефоном: 80503346604
Subscribe to:
Posts (Atom)
